Квас – безалкогольний напій, що отримується з житнього борошна і солоду шляхом «живого» бродіння. Він настільки давно став частиною кулінарних традицій слов’янських народів, що ніхто і не пам’ятає, коли і ким вперше була зварена перший кухоль квасу. Однак зібрана по крихтах інформація зі старих літописів дозволяє простежити основні віхи історії напою.
Квас в Стародавньому Світі
Ще в 6 тис. до н.е. в Стародавньому Єгипті варили щось середнє між квасом і пивом, а в Вавилоні для отримання напою вимочували і зброджували фрукти. У 5 ст. до н.е. Геродот згадував у своїх працях напій під назвою зіфос. Його готували, замочивши у воді хлібні шкоринки. З Стародавньої Греції попередник квасу – ячмінна вода потрапила в Рим і свідоцтва вживання напою спливали то там, то там в Європі. Однак зоряна година квасу прийшла до нього на Русі. Поки в країнах Західної Європи проблему з чистою питною водою вирішували за допомогою пива і сидру, слов’яни використовували для цих цілей квас.
Всенародна популярність на Русі
Перші літописні згадки датуються 989 роком і свідчать про те, що після Водохреща Володимир Святославович велів роздати народу «їжу, мед і квас». З тих пір ось уже 10 століть квас залишається одним з головних напоїв та інгредієнтів східнослов’янської гастрономії.
Квас увійшов в кожен будинок. Його пили і селяни, і ченці, і знать. Існувала окрема професія – квасник. Кожен з них спеціалізувався на певному виді. Взагалі квасники були прекрасними маркетологами і придумали безліч різновидів напою (в тому числі фруктовий, з хріном, з родзинками, м’ятний і т. д.). Квасом торгували, зачерпуючи його кухалем з відер.
У 16-17 вв. бурлаками, в чий щоденний раціон входив квас, було ненароком придумано нове блюдо, надзвичайно популярне і в наші дні. Працівники кидали в квас овочі та воблу, щоб розм’якшити їх. Це і послужило причиною створення літнього супу – окрошки.
У 19-столітті квас став кілька здавати свої позиції через набираючого популярність чаю. З приходом Радянської влади квас був стандартизований, а виробництво його поставлено на промислові рейки. У 60-их роках був розроблений квасний концентрат в банках, який стали використовувати і заводи, і домогосподарки. Квас розливався в знамениті жовті автоцистерни, які були звичною деталлю міського пейзажу.
Сучасні технології вдихнули в старовинний напій нове життя. Для створення квасу використовуються не бочки і чани, а герметичні танки. А новітнє обладнання дозволяє закупорювати напій в пляшках без подальшого бродіння.
Автор цих оглядів є експертом у сфері пива, вина та закусок для пива. Він має багаторічний досвід споживання та дослідження різних сортів пива та вина, а також вміння добирати до них найсмачніші закуски. Завдяки своїй глибокій експертизі, він здатний проаналізувати різні аспекти напоїв і їжі, такі як смак, аромат, текстура та взаємодія між ними.